Як відображати в бухгалтерському обліку об'єкти архітектурної та містобудівної спадщини, витрат з їх поліпшення та нарахування амортизації?

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, пам'ятники обліковуються на субрахунку 1013 "Будівлі, споруди та передавальні пристрої".

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначено у Національному положенні (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202 (далі – НП(С)БОДС 121), та у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11.

Пунктом 1 розділу ІІІ НП(С)БОДС 121 встановлено, що первісну вартість протягом усього строку використання, збільшують витрати на поліпшення об'єкта основних засобів (реконструкція (реставрація), модернізація, добудова, дообладнання), якщо існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об'єкта.

Витрати на утримання об'єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об'єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені (пункт 2 розділу ІІІ НП(С)БОДС 121).

Для забезпечення збереження об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини можуть проводитися ремонтно-реставраційні роботи.

Листом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.02.99 №7/81 визначено, що ремонтно-реставраційні роботи - це комплекс заходів з відновлення та фізичного збереження пам'яток в існуючому вигляді без зміни їх художньо-історичного вигляду, що включають реставрацію пам'яток архітектури, елементи ремонту, консервації, а також пристосування їх для нового використання.

До ремонтно-реставраційних робіт відносяться: ремонт покрівель та водостоків, заміна зогнилих дерев'яних конструкцій перекриттів, крокв та ін., ремонт вікон та дверей, засклення рам, ремонт печей, поправлення та перетертя штукатурки, відновлення фарбування стін всередині та на фасадах, ремонт водопроводу, каналізації, опалення та інші роботи, що не змінюють древніх існуючих конструкцій, матеріалів, а також деталей пам'ятки, забезпечуючи повну відповідність попередньому вигляду пам'ятки.

До складу ремонтно-реставраційних робіт відносяться також роботи з пристосування пам'яток (реконструкції), які визначаються завданнями сучасного використання, без порушення їх художньо-історичної цінності. До технічних робіт по пристосуванню відносяться: внутрішнє перепланування, сантехнічні та електроосвітлювальні роботи, внутрішній благоустрій, благоустрій території і т. ін.

Стосовно нарахування амортизації, то відповідно до пункту 2 розділу І НП(С)БОДС 121 пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, не підлягають амортизації як об’єкти з невизначеним строком корисного використання).