Як в бухгалтерському обліку орендодавець повинен відображати об’єкт операційної оренди?

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про орендні операції та її розкриття у фінансовій звітності орендарів та орендодавців визначаються у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 (далі – НП(С)БОДС 126).

Оренда - договір, за яким орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Відповідно до вимог НП(С)БОДС 126, суб'єкт державного сектору (орендодавець) відображає вартість і нарахування амортизації об'єкта операційної оренди відповідно до вимог, визначених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202.

Орендні платежі, що підлягають отриманню за операційною орендою, визначаються орендодавцем згідно із законодавством і в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відображаються як збільшення дебіторської заборгованості та отримання доходу.

Тобто, відповідно до вимог Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, нарахування плати за оренду майна у орендодавця відображається за дебетом субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» та кредитом субрахунку 7411 «Інші доходи за обмінними операціями».

Орендодавець дохід від операційної оренди визнає доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід чи потенціалу корисності, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди, а витрати з укладення договору про операційну оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди тощо) визнає витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Плату за експлуатаційні послуги не можна стягувати з орендаря за договором оренди. Для її стягнення має бути інша підстава — окремий договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Типова форма такого договору затверджена наказом Фонду держмайна «Про затвердження договорів оренди» від 23.08.2000 р. № 1774.