Чи потрібно збільшувати первісну вартість автомобіля після проведення техобслуговування або ремонту?

Відповідно до статті 36 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів або особи, які їх експлуатують, зобов'язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту згідно з нормативами, встановленими виробниками відповідних транспортних засобів.

Загальні вимоги до проведення технічного обслуговування та ремонту всіх дорожніх транспортних засобів, за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів, на підприємствах усіх форм власності визначено у Положенні про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, яке затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 № 102 (далі — Наказ № 102).

Мета технічного обслуговування і ремонту - підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатного стану або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.

Під ремонтом розуміють комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин (п. 1.3 Наказу № 102). При цьому слід розрізняти поточний ремонт і капітальний.

Поточним вважається ремонт, який виконують для забезпечення або відновлення роботоздатності дорожніх транспортних засобів. Він полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин. Поточний ремонт виконують за потреби згідно з результатами діагностування технічного стану дорожніх транспортних засобів або за наявності несправностей (п. 3.12 Наказу № 102).

До поточного ремонту дорожніх транспортних засобів належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова та рами) (п. 3.13 Наказу № 102).

У свою чергу, капітальний ремонт — це ремонт, що виконується для відновлення справності та повного (або близького до повного) відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, витрати на утримання об'єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об'єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.

Зважаючи на те, що відповідно до Наказу № 102 усі види ремонтів виконують, щоб відновити справність або роботоздатність автомобіля, то витрати, понесенні при проведенні технічного обслуговування та ремонту в бухгалтерському обліку включається до складу витрат звітного періоду.