Чи можна списувати на витрати вартість запасних частин в момент їх придбання, без оприбуткування?

Чи можна списувати на витрати вартість запасних частин в момент їх придбання та одночасної заміни при поточному ремонті основних засобів (для автомобіля, системи відеоспостереження, кондиціонерів) без оприбуткування?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства – це господарська операція.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відображення в бухгалтерському обліку господарських документів здійснюється відповідно до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219.

Так, оприбуткування придбаних запасних частин відображається у бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 1515 «Запасні частини» та кредитом субрахунку 2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», або 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», або 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

При списання запасних частин, використаних для поточного ремонту основних засобів, необхідно здійснити бухгалтерський запис за дебетом субрахунку 8013 «Матеріальні витрати» та кредитом субрахунку 1515 «Запасні частини».

Тобто, для списання на витрати вартість запасних частин необхідно їх спочатку оприбуткувати.

Крім того, згідно з статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.